«Беру "Кобзар" у руки знову, немов святий щоденний хліб».

      Про Шевченка ми чуємо з дитинства, говоримо про нього як про поета, борця, пророка, художника. А сьогодні розкриваємо ту сторінку життя, про яку згадують дуже рідко. Про кохання Т. Шевченка написано численні спогади, наукові дослідження, романи, поеми. Але, певна річ, далеко не все сказано. У тому, кого і як кохає велика людина та й звичайна теж, розкривається історія цілого покоління, атмосфери часу. Т. Шевченко шукав у коханні жіночий ідеал коханої, дружини, прагнучи виходу із самобутності особистої та суспільної. А для нас це важливі уроки людяності.      До 203-ї річниці з дня народження Т. Г. Шевченка в бібліотеці-філії с. Ремезівці оформлено книжкову викладку «Нас єднає Шевченкове слово» та 9 березня проведено літературну годину «Беру "Кобзар" у руки знову,  немов святий щоденний хліб». Участь в заході взяли учні 7 класу Ремезівцівського НВК. Захід проведено спільно з вчителем української мови та літератури Лісовою З.І. Під час заходу зав. бібліотекою ознайомиладітей не лише про життєвий та творчий шлях поета, але й багато цікавого про незвичайні видання "Кобзаря".Учні продекламували вірші та зачитали відомі вислови Тараса Шевченка.