Леся Українка
Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень.
Вогонь пісень Лесі Українки палає уже понад століття. Це незгасимий вогонь таланту, справжнього, від Бога. Донька Прометея, як називали її люди, несла їм вогонь своїх поезій, цю іскру Божу за життя і несе зараз, устами нашими, її потомків.
Леся Українка – це така багатогранна творча особистість, про яку М. Бажан казав «В історії світової літератури важко знайти ім’я, яке дорівнювало б їй талантом, мудрістю, проникливістю, значущістю. Світ не знав ще такої поетеси, не знав такої страдниці святої».
Немає коментарів:
Дописати коментар