Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.
Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.
Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву. Жах тієї ночі люби з болем згадують і сьогодні. Скільки болю і страждань довелось пережити простим людям в мирний час. Скільки поламаних доль, втрачених життів, загубленого здоров’я через фатальну помилку.
Цього року ми вшановуємо 30-річницю з дня катастрофи. В Ремезівцівському НВК відбулася година скорботи спільно з вчителем біології Семчук О. Й. та учнями 8 клас. Учні переглянули відеоролик, в якому були відображені події 1986 року та обговорили його. На заході присутні учні 10 класу, вчитель зарубіжної літератури Гонтар Л. І. та шкільний бібліотекар. Опісля вшанували героїв, що віддали своє життя у боротьбі з пожежею хвилиною мовчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар